МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ЩОДО ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БАЗИ ДЛЯ РЕГІОНАЛЬНОГО ВИОКРЕМЛЕННЯ ЗЕМЕЛЬ ГІРШОЇ ЯКОСТІ
Ключові слова:
екологічна безпека, збалансоване природокористування, охорона навколишнього природного середовища, сільське господарство, технології вирощування культур, біорізноманіття, пестициди, важкі метали, якість та продуктивність сільськогосподарських культурАнотація
До сільськогосподарських угідь гіршої якості слід відносити ділянки ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ, на яких рентний дохід при прийнятному рівні рентабельності має від'ємне значення, а рівень рентабельності виробництва нижчий від ставки Національного банку України.
Площі непридатних сільськогосподарських угідь гіршої якості необхідно встановлювати у такій послідовності:
а) збирання вихідної інформації щодо характеристики земельного фонду в розрізі природно-сільськогосподарських районів, а саме ґрунтовий покрив, рельєфні характеристики, ерозійні процеси та складання спеціальної тематичної карти;
б) визначення складу непридатних земель і сільськогосподарських угідь гіршої якості та їхніх площ.
Для розробки й виготовлення спеціальної тематичної карти збирають дані про склад земельних угідь, відомості про структуру ґрунтового покриву, показники економічної, грошової оцінки земель і бонітування ґрунтів.
Показники економічної оцінки земель залучають із розгорнутих шкал економічної оцінки земель на основі матеріалів диференціації оціночних показників по агровиробничих групах ґрунтів.
Показники бонітування ґрунтів використовують із відповідних шкал, розроблених по природно-сільськогосподарських районах.
Екологічна безпека та збалансоване природокористування в агропромисловому виробництві: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (Україна, Київ, 4–5 липня 2024 р.) Частина 2
