ОПТИМІЗАЦІЯ ПОБІЧНОГО ЛІСОКОРИСТУВАННЯ ЯК ФАКТОР ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ

Ліси є одним з найважливіших природних ресурсів планети, що відіграють ключову роль у підтримці екологічного балансу, збереженні біорізноманіття та забезпеченні економічного добробуту людства. Традиційно лісове господарство фокусувалося переважно на виробництві деревини, однак у сучасному контексті сталого розвитку все більшого значення набуває концепція багатоцільового лісокористування, яка передбачає комплексне використання всіх ресурсів і послуг, що надають лісові екосистеми.

Побічне лісокористування, яке включає в себе збір та заготівлю недеревних лісових ресурсів, є важливим компонентом цієї концепції. Воно охоплює широкий спектр діяльності, включаючи збір ягід, грибів, лікарських рослин, заготівлю живиці, березового соку тощо, а також використання лісових територій для рекреації та екотуризму. Історично, побічне лісокористування відігравало значну роль у житті сільських громад, забезпечуючи їх додатковими продуктами харчування, лікарськими засобами та матеріалами для традиційних ремесел. У сучасному світі ця діяльність набуває нового значення як потенційне джерело сталого економічного розвитку та збереження біокультурного різноманіття.