ХАРАКТЕР ЗАХИСТУ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРАВ

Екологічний напрямок розвитку держави є метою, яку вибудовує громадянське суспільство, результатом якої стає вироблення оптимальної моделі сталого розвитку держави. Це включає охорону навколишнього природного середовища та захист прав людини. Відтак виникає необхідність реформування нормативно-правової системи відповідно до поставленої мети. Людина – суспільство – довкілля – це пірамідальні елементи системи відносин, зв'язок між якими є конструктом цінностей, пріоритетів та потреб, які визначають єдину цілісну суспільну мету. Досягнення цієї мети відбувається через виконання ряду послідовних або необхідних завдань для забезпечення сталого розвитку та існування кожного з елементів.

Належна реалізація зв'язків людини з навколишнім природним середовищем, яке виступає як природні умови її життєдіяльності, джерело і спосіб виробництва матеріальних благ, об’єкт господарської та культурної діяльності, а також джерело морального виховання і задоволення естетичних потреб, значною мірою залежить від ефективної управлінської діяльності державних органів та посадових осіб. Але яким чином ця діяльність повинна здійснюватися, аби ці зв’язки зберегти в потрібному для держави, суспільства і людини напрямі, в юридичній літературі не зазначається [1].