ПРАВОВА ОХОРОНА НАДР В УКРАЇНИ

Надра – це складна система геологічних утворень, що розташовані під поверхнею суші та водойм. Їхні глибини, хоч і доступні для геологічного вивчення, становлять основну матеріальну базу для промислового розвитку. В Україні надра вважаються національною власністю, але надаються лише в користування. Регулювання відносин у сфері користування надрами здійснюється через законодавчі акти, такі як Конституція України, Закон про охорону навколишнього природного середовища, Кодекс про надра, та інші документи.

Основна мета гірничих відносин полягає у раціональному використанні надр для задоволення потреб суспільства у корисних мінералах, забезпеченні безпеки під час їх видобутку та охороні природних ресурсів. Права на користування надрами регулюються за допомогою спеціальних дозволів, виданих відповідними органами [1].

Україна визначила основні завдання в галузі використання та охорони надр у рішучих постановах уряду, які спрямовані на створення Державного фонду родовищ корисних копалин, уточнення класифікації запасів та ресурсів корисних копалин, та надання спеціальних дозволів для геологічного вивчення та видобутку стратегічно важливих матеріалів [2, c. 35].