ЗНАЧЕННЯ СОРТУ У ФОРМУВАННІ ПРОДУКТИВНОСТІ СОЇ

Соя (Glycine maх (L) Merrill) – надзвичайно цінна олійно-білкова культура. Вирізняється універсальністю у використанні через збалансованість за амінокислотним складом та вмістом білка [1]. Такі особливості сої, як здатність фіксувати азот з повітря, покращувати стан ґрунту, виконувати фітосанітарну функцію та поліпшувати фізико-хімічні властивості ґрунтів, виводять її на провідні позиції серед інших сільськогосподарських культур та сприяють поширеному її використанню [2-4]. Україна починаючи з 2006 року, за обсягами виробництва цієї стратегічної білково-олійної культури, увійшла до 9-ти найбільших країн-виробників у світі, а у Європі є лідером з виробництва сої [5].

Важливу роль у технології вирощування відіграє значення сорту. Це запорука отримання високої врожайності у різних грунтово-кліматичних зонах культивування сої, з огляду на генетичні особливості культури.