ОСОБЛИВОСТІ ПОСІВНОГО МАТЕРІАЛУ СОЇ

Високоякісний посівний матеріал є одним із факторів, що дають змогу отримати високий урожай та продукцію високої якості. Тому, вибір та підготовка насіння до сівби завжди відповідальний етап у вирощуванні будь-якої сільськогосподарської культури.

Соя – культура, яка в умовах зміни клімату, дедалі більше вирощується в усіх агрокліматичних зонах України. Так площі посівів сої у 2024 р. становлять понад 2 млн га, що є найвищим показником за останні п’ять років [1]. Це одна із провідних культур у вирішенні продовольчої проблеми і формуванні експортних ресурсів країни. Станом на 20 травня 2024 р. Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні налічує 331 сорт сої культурної (Glycine max (L.). Meer.) [2].

Вирощування цієї культури має свою специфіку, адже соя сприйнятлива до уражень паразитарними хворобами, які спричиняють значні втрати урожаю. Це фузаріозні кореневі гнилі та в’янення, аскохітоз, пероноспороз, біла та сіра гнилі, фомопсис, бактеріози та вірусні захворювання, збудниками яких є гриби, бактерії та віруси [3]. Тому, при підборі посівного матеріалу цієї культури поряд із схожістю, що є найбільш важливим показником посівних якостей насіння, варто приділяти особливу увагу ураженості насіння на фузаріоз та сім’ядольний бактеріоз. Слід зазначити, що ураженість насіння цими хворобами не завжди може відобразитися на показнику лабораторної схожості. Однак, якщо хвороби присутні у посівному матеріалі, то упродовж вегетації рослини хворітимуть і очікуваного урожаю посіви не дадуть. Недобір урожаю може сягати до 30%. Окрім кількісних втрат, хвороби негативно позначаються на якості майбутньої продукції, що впливає на ціноутворення, а отже, спричиняє додаткові збитки.