ТЕХНОГЕННА ТА РАДІОЕКОЛОГІЧНА НЕБЕЗПЕКА В УКРАЇНІ
Ключові слова:
екологічна безпека, збалансоване природокористування, охорона навколишнього природного середовища, сільське господарство, технології вирощування культур, біорізноманіття, пестициди, важкі метали, якість та продуктивність сільськогосподарських культурАнотація
Усі природні екосистеми (атмосфера, гідросфера, літосфера і біосфера) зазнали потужного антропогенного тиску особливо наприкінці XX ст., початку ХХІ ст., коли господарсько-перетворююча діяльність людства за масштабністю та інтенсивністю зрівнялася з природними геологічними процесами і фактично поставила земну цивілізацію на межу екологічної катастрофи що і застерігав, в свій час, академік Вернадський В.І. [1].
Повсякденною дійсністю стали отруйне повітря і водне середовище, ерозія, засолення та виснаження ґрунтів, загибель лісів, кислотні дощі, озонові діри, загроза зміни енергетичного балансу планети, вичерпність корисних копалин, опустелювання, тисячі зниклих видів тварин і рослин, різного роду і масштабу техногенні аварії. В останні роки в Україні спостерігається значне збільшення кількості виникнень надзвичайних ситуацій техногенного характеру, що спровоковані і підсилені воєнними діями Російської федерації [2, 3]. .
Розподіл випадків виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру в Україні в цілому збігається з розподілом потенційної техногенної небезпеки на її території, яка розглядається нами за її трьома видами: радіаційною, хімічною та гідродинамічною, які мають загальнодержавний або регіональний рівень (згідно "Класифікатора надзвичайних ситуацій в Україні") та значну соціальну екологічну шкоду [4, 5].
Екологічна безпека та збалансоване природокористування в агропромисловому виробництві: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (Україна, Київ, 4–5 липня 2024 р.) Частина 1
